Історія українського душпастирства у Швейцарії нерозривно пов’язана з долею українських емігрантів, які прибули сюди в пошуках прихистку чи кращої долі вже після Першої світової війни. Так, наприклад, свого часу тут мешкав голова проводу Українських націоналістів Євген Коновалець (кореспонденція якого з метою конспірації приходила на дівоче ім’я дружини українського лікаря Михайла Качалуби – Гайн). 

Після Другої світової війни громада українців збільшилася, зросла потреба духовного забезпечення, давався взнаки брак постійного душпастиря.

 

(На світлині: українці Швейцарії – 1940-1944 рр.)

 

Певний час опіку над українцями здійснював о. Захарясевич, який потім переїхав до Аргентини. 4 лютого 1951 р. кир Іван Бучко, екзарх для українців поза межами України, в катедрі м. Фрібур (Швейцарія) висвятив на священика диякона Данила Дзвоника (див. світлину), який кілька років душпастирював у Швейцарії.

 

(Світлина: священичі свячення о. Данила Дзвоника. Святитель – кир Іван Бучко, праворуч – о. М. Василик)

 

Отець Данило активно співпрацював з громадою не лише в духовній царині, але також брав участь у громадському житті, зокрема в роботі Українського товариства Швайцарії.

 

(На світлині:  Президія Українського Товариства у Швайцарії, 1952 р. Отець Данило Дзвоник другий справа – 1950-і рр.)

У 1960-х рр. духовну опіку над українцями перебрав о. Мирослав Марусин.

(На світлині: українці Цюриха після богослужіння з о. Мирославом Марусиним - 1960)

У 1960 р. було утворено екзархат для українців у Франції (перший екзарх – кир Володимир Маланчук). 1982 р. екзархом призначено кир Михаїла Гринчишина, який також отримав повноваження апостольського делегата для українців у країнах Бенілюксу та Швейцарії. Новопризначений екзарх попросив о. Петра Костюка, який саме закінчив студії в Римі, заопікуватися швейцарською громадою. Отець Петро здійснював цю місію протягом тридцяти років, аж до свого виходу на пенсію.

Від самого початку українські богослужіння відбувалися по різних каплицях і церквах, які люб’язно надавали до диспозиції місцеві римо-католицькі парафії. Серед осередків духовного життя можна назвати с. Блоне та м. Фрібур (катедральний собор) у франкомовній та Берн (Dreifaltigkeitskirche, відтак Bruder-Klaus-Kirche) і Цюрих у німецькомовній частині країни. Церковний спів на початках забезпечували члени громади під керівництвом колишнього керівника київської опери пана Гавриленка. Пізніше великою окрасою богослужінь став швейцарський хор «Романос», який своїм чудовим співом супроводжував службу та представляв і популяризував нашу духовну традицію серед місцевого населення.

Препишно було відзначено у Швейцарії великий ювілей 1000-ліття Хрещення України-Руси: у квітні 1988 р. в монастирі Мурі було проведено врочисту архиєрейську літургію, яку очолив митрополит Вінніпезький кир Максим Германюк, із яким співслужили кир Михайло Гринчишин (екзарх Франції, Бенілюксу і Швейцарії) і кир Платон Корниляк (екзарх Німеччини і країн Скандинавії). Чудовий спів забезпечив хор «Utrechts Byzantijns Koor» під керівництвом свого засновника д-ра Мирослава Антоновича. Цю службу транслювало місцеве швейцарське телебачення.

Урочисте богослужіння з нагоди ювілею Тисячоліття Хрещення України-Руси, частина 1: пасхальна утреня. Монастирська церква Мурі (кантон Аарґау), Швейцарія. 02-03 квітня 1988 р.

Урочисте богослужіння з нагоди ювілею Тисячоліття Хрещення України-Руси, частина 2: Божественна Літургія у свято Пасхи. Монастирська церква Мурі (кантон Аарґау), Швейцарія. 02-03 квітня 1988 р.

Служать: кир Максим (Германюк), кир Платон (Корниляк), кир Михаїл (Гринчишин), кир Володимир. Священики: о. Петро Костюк, о. Роберт Готц, ТІ. Співає хор «Utrechts Byzantijns Koor» під керівництвом свого засновника д-ра Мирослава Антоновича. Дияконує о.-д. Жан-Поль Дешлєр.

Пожвавилося духовне життя з прибуттям до Швейцарії о. Назарія Заторського: започатковано громаду в Лозанні, пізніше свої гостинні двері відкрила для українців церква Liebfrauenkirche в Цюриху. Особливу увагу до забезпечення своїх духовних потреб відчули українці Швейцарії з піднесенням екзархату в Парижі до рівня єпархії та призначенням її главою кир Бориса Ґудзяка. Завдяки йому від 2016 р. з’явився новий священик – о. Володимир Горошко, який почав опікуватися вірними в Луґано та Берні. До душпастирювання в Базелі запрошено о. Стефана Підсадного, який заопікувався громадою в Базелі. З квітня 2017 р. о. Назарій Заторський почав проводити богослужіння в Женеві. З осені 2020 р. отець Стефан Підсадний з огляду на стан здоров’я був змушений передати громаду в Базелі о. Володимирові Горошкові. З осені 2021 р. до душпастирства українців долучився о. Святослав Горецький, який перейняв опіку над українськими громадами у Лозанні та Женеві й опікується відтак цілою франкомовною Швейцарією

Душпастирська праця не обмежується проведенням богослужінь та уділенням треб. Після боголужінь відбуваються українські посиденьки, на яких є можливість поспілкуватися рідною мовою, організовуються зустрічі для дітей і дорослих, спільні поїздки та інші події.